- набожний
- —————————————————————————————набо́жнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
набожний — а, е. Який вірить у Бога і старанно виконує всі релігійні обряди. || Власт. релігійній людині … Український тлумачний словник
святобливый — набожний, святий; правдивий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
благочестивий — а, е, книжн., заст. 1) Який додержується приписів релігії; побожний, набожний. || Який виявляє ознаки благочестя (у 1 знач.), виражає побожність. 2) Належний до православної віри … Український тлумачний словник
набожність — ності, ж. Абстр. ім. до набожний … Український тлумачний словник
набожно — Присл. до набожний … Український тлумачний словник
релігійний — 1) (який стосується релігії, ґрунтується на релігії), духовний, конфесійний 2) (який вірить у Бога), богомі[о]льний, вірний; набожний, побожний, святобливий, благочестивий (який вірить у Бога і старанно виконує всі релігійні обряди);… … Словник синонімів української мови